Проблемне навчання як засіб підвищення мотивації при вивченні біології

  “Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум” – цю педагогічну істину можна закласти в основу навчання. Сьогодні складно не погодитися з тим, що учні, які приходять навчатися до школи, не завжди проявляють інтерес до вивчення шкільних предметів.
  Тому темою свого досвіду я обрала питання «ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ.» Переглянути весь досвід
Звичайно над цим питанням працювало багато науковців, тому мій досвід є комбінаторним і я спираюсь на праці Дьюї, Махмутова. Матюшкіна, Ушинського.
 
  Педагогічною ідеєю досвіду є:

•   активізувати пізнавальну діяльність учнів; 
• підвищити рівень мотивації;
• розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності;
• пожвавити мовленнєву активність учнів;
• забезпечити міцність набутих знань та вмінь за рахунок використання проблемних ситуацій під час навчальної діяльності учнів.  

  Ця технологія дає можливість відчути позитивний результат у сфері навчання дітей прийомів самостійної діяльності, оволодіння науковою термінологією, прийомів пошукової та дослідницької роботи , користування схемами, малюнками. 
  Аналіз сучасних програм з біології показує, що у сучасних умовах розвитку суспільства знання про природу залишаються однією з основних складників змісту біологічної освіти, проте засвоєння знань пов’язується передусім зі здатністю учня застосовувати знання, можливістю набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту, формування ціннісних орієнтацій та ставлень школярів. 

  Проблемне навчання – передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розв’язують під керівництвом учителя й активно засвоюють нові знання.
  В моїй практиці найбільш вдалими є чотири рівні проблемності: 
1. Учитель сам ставить проблему ( завдання ) і сам її розв’язує, а учні активно слухають. До цього рівня належить проблемний виклад.
2. Учитель пропонує розв'язати проблему, а учні самостійно або під його керівництвом розв’язують її, використовуючи частково-пошуковий метод. Учні не мають зразка, вони самостійно розмірковують, шукають відповідь
3. Учень пропонує проблему, учитель допомагає її розв‘язати.
4. Учень ставить проблему і сам її розв‘язує. 

 На уроках біології при створенні і вирішенні проблемних ситуацій я користуюся різними способами :
1.Спонукання до теоретичного пояснення явищ і фактів, що вивчаються, пошук зовнішньої невідповідності. Наприклад під час виконання лабораторної роботи “Мікроскопічна будова крові”( 9 клас) ,учням пропонується   дати відповідь на   питання: “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?” 

2.Використання навчальних і життєвих ситуацій, що виникають під час виконання практичних завдань у школі, вдома або на виробництві. Під час виконання практичної роботи  “Перша допомога при кровотечах “ (9 клас) виникає проблема: “Чому при артеріальній кровотечі джгут накладається вище  місця поранення, а при венозній – нижче?“

3.Розстановка навчальних проблемних завдань із орієнтацією на пояснення явищ або пошук шляхів їх практичного розв’язання. При вивченні теми “Плазуни” (8 клас) повідомляю, що ці тварини зуміли повністю опанувати наземне середовище та  пропоную питання: “ Які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від амфібій, повністю освоїти суходіл?”
4.Суперечностей між життєвими уявленнями і науковими поняттями про ці факти.  На вивчення фотосинтезу у 10 класі учнів націлює ситуація: ”У 1898 р. англійський вчений Томсон лорд Кельвін стверджував, що людству загрожує задуха, оскільки у повітря почав  виділятися  у великій кількості вуглекислий газ не тільки при диханні живих істот , а і промисловістю та транспортом. Це твердження заперечив К. А. Тімірязєв. Які докази він навів?”
5.Висунення припущення (гіпотези), формулювання висновків та їх дослідницька перевірка. Перед початком лабораторної роботи “ Травлення в ротовій порожнині” у 9 класі доцільно поставити учням питання: “ Чому хліб після довгого жування у роті стає солодким?”
6.Спонукання учнів до порівняння та зіставлення фактів, явищ, правил, в результаті яких виникає проблемна ситуація.

ДІАГРАМА ВЕНА

«Формені елементи крові»

-        Червоні клітини крові;

-         Містять гемоглобін

 
7.Спонукання учнів до попереднього узагальнення. Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища, що містяться в новому для них матеріалі, порівняти їх із відомим і зробити самостійне узагальнення

9. Проблемне навчання через розв’язування задач

Світ навколо мене наповнений
таємницями. І я їх буду відкривати
все життя, тому, що це сама цікава,
найзахоплююча справа в світі.
В.Біанкі